LSBLK(8) | Керування системою | LSBLK(8) |
lsblk - виведення списку блокових пристроїв
lsblk [параметри] [пристрій...]
lsblk виводить список відомостей про усі доступні або вказані блокові пристрої. Команда lsblk читає файлову систему sysfs і базу даних udev для збирання відомостей. Якщо база даних udev є недоступною або lsblk зібрано без підтримки udev, програма намагається прочитати з блокового пристрою LABEL, UUID та типи файлових систем. У цьому випадку обов’язковими є права доступу root.
By default, the command prints all block devices (except RAM disks) in a tree-like format. The same device can be repeated in the tree if it relates to other devices. The --merge option is recommended for more complicated setups to gather groups of devices and describe complex N:M relationships.
Типовий формат виведення, а також типовий формат виведення для параметрів, подібних до --fs та --topology, може бути змінено авторами програми. Тому, коли це можливо, вам слід уникати обробки типових виведених даних у ваших скриптах. Завжди явно визначайте очікувані стовпчики за допомогою параметра --output список-стовпчиків разом зі списком стовпчиків у середовищах, де потрібне виведення стабільного набору даних.
Use lsblk --help to get a list of all available columns.
Зауважте, що lsblk може бути запущено у момент, коли udev не має усіх даних щодо нещодавно доданих або змінених пристроїв. У цьому випадку рекомендуємо скористатися командою udevadm settle до команди lsblk, щоб синхронізувати дані udev.
Зв’язок між блоковими пристроями і файловими системами не завжди є однозначним. Для файлової системи може бути використано декілька блокових пристроїв, а одна файлова система може бути доступною за декількома шляхами. Ось чому lsblk показує стовпчики MOUNTPOINT та MOUNTPOINTS (множина). У стовпчику MOUNTPOINT буде показано лише одну точку монтування (зазвичай, останній змонтований екземпляр файлової системи), а у стовпчику MOUNTPOINTS буде показано багаторядкову комірку усіх точок монтування, які пов’язано із пристроєм.
-A, --noempty
-a, --all
-b, --bytes
Типово, одиницею, у якій показано розміри, є байт, а префікси одиниць є степенями 2^10 (1024). Для забезпечення зручності читання відбувається скорочення позначень до першої літери запису; приклади: «1 КіБ» та «1 МіБ» буде показано як «1 K» та «1 M», із вилученням «іБ», яке є частиною цих скорочень.
-D, --discard
-d, --nodeps
-E, --dedup стовпчик
Звичайним використанням є усування дублікатів з виведення для системних пристроїв із багатьма шляхами, наприклад, за допомогою -E WWN.
-e, --exclude список
-f, --fs
-I, --include список
-i, --ascii
-J, --json
-l, --list
-M, --merge
-m, --perms
-N, --nvme
-v, --virtio
-n, --noheadings
-o, --output список
Типовий список стовпчиків може бути розширено, якщо список вказано у форматі +список (наприклад, lsblk -o +UUID)
-O, --output-all
-P, --pairs
-p, --paths
-r, --raw
-S, --scsi
-s, --inverse
-T, --tree[=стовпчик]
-t, --topology
-o NAME,ALIGNMENT,MIN-IO,OPT-IO,PHY-SEC,LOG-SEC,ROTA,SCHED,RQ-SIZE,RA,WSAME.
-h, --help
-V, --version
-w, --width число
-x, --sort стовпчик
-y, --shell
-z, --zoned
--sysroot каталог
0
1
32
64
LSBLK_DEBUG=all
LIBBLKID_DEBUG=all
LIBMOUNT_DEBUG=all
LIBSMARTCOLS_DEBUG=all
LIBSMARTCOLS_DEBUG_PADDING=on
Для розділів деякі дані (наприклад атрибути черги) успадковуються від батьківського пристрою.
Команда lsblk повинна мати можливість шукати усі блокові пристрої за числами основний:підлеглий. Це завдання виконується за допомогою /sys/dev/block. Цей блоковий каталог sysfs з’явився у ядрі 2.6.27 (жовтень 2008 року). Якщо виникнуть проблеми із достатньо новим ядром, перевірте, чи було увімкнено CONFIG_SYSFS під час збирання ядра.
Milan Broz <gmazyland@gmail.com>, Karel Zak <kzak@redhat.com>
ls(1), blkid(8), findmnt(8)
Для звітування щодо вад скористайтеся системою стеження за вадами - <https://github.com/util-linux/util-linux/issues>.
Програма lsblk є частиною пакунка util-linux, який можна отримати з архіву ядра Linux <https://www.kernel.org/pub/linux/utils/util-linux/>.
2024-12-05 | util-linux 2.39.3 |